Сьогодні ми говоримо про дуже важливу річ – безпеку та повагу в нашій школі та поза нею. Булінг (цькування) – це коли хтось навмисно і регулярно робить боляче іншому. Це може бути фізично, словесно, психологічно або навіть в Інтернеті (кібербулінг).
Булінг – це не норма, і ми маємо йому протистояти!
Не мовчи! Це найважливіше. Розкажи дорослому, якому довіряєш (батькам, вчителю, класному керівнику, психологу).
Тримайся разом. Булери частіше чіпляються до тих, хто на самоті. Більше часу проводь з друзями.
Ігноруй та йди геть. Якщо це словесний булінг, спробуй не реагувати і спокійно піти. Це забирає у булера “задоволення”.
Зберігай докази (якщо це кібербулінг). Роби скріншоти повідомлень чи коментарів.
Захищай інших. Якщо ти бачиш, що когось ображають, не ставай осторонь. Можна відволікти булера, покликати дорослого або просто підійти до жертви і відвести її в безпечне місце.
Говоріть відкрито. Регулярно запитуйте дитину про її шкільне життя, про друзів та стосунки, але без тиску. Слухайте уважно і не знецінюйте її почуття.
Слідкуйте за змінами. Різка зміна настрою, небажання йти до школи, проблеми зі сном чи апетитом, часті скарги на здоров’я можуть бути ознаками булінгу.
Підтримайте. Запевніть дитину, що ви вірите їй, любите її і разом знайдете рішення. Уникайте фраз “не звертай уваги” або “дай йому здачі”.
Співпрацюйте зі школою. Якщо ви підозрюєте чи знаєте про булінг, негайно зверніться до класного керівника, соціального педагога чи психолога. Вимагайте, щоб школа діяла відповідно до процедури протидії булінгу.
Вчіть поваги. Ваш дім має бути прикладом доброзичливих стосунків. Навчіть дитину емпатії – розуміння почуттів інших.
Разом ми можемо створити простір, де панує повага, а не цькування!
Якщо вам потрібна консультація чи допомога, ми завжди відкриті для спілкування. Звертайтеся в особисті повідомлення або приходьте до кабінету шкільного психолога.





